Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сліпучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
полиск — у, ч. 1) Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця. || Яскравий сліпучий спалах чого небудь. 2) Блиск якої небудь гладкої поверхні; лиск. 3) Відсвіт від якогось джерела світла; сяяння відбитого світла; відблиск (у 1 знач.). || Світлова пляма, яка чітко … Український тлумачний словник
променистий — а, е. 1) Який випромінює світло. || Пройнятий світлом; блискучий. || Щедрий на сонце; сонячний. || перен. Життєрадісний, сяючий (про людину). || перен. Сповнений внутрішнього сяйва (про очі, погляд, обличчя і т. ін.). || перен. Радісний, щасливий … Український тлумачний словник
сліпуче — Присл. до сліпучий 1) … Український тлумачний словник
сліпучість — чості, ж. Абстр. ім. до сліпучий … Український тлумачний словник
ефектний — (про зовнішність, людину який звертає на себе увагу, який упадає в очі), яскравий, сліпучий, блискучий … Словник синонімів української мови
яскравий — I 1) (який вирізняється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), палкий, палахкий, соковитий, густий; вогненний, вогнистий, вогняний, ярий (кольором подібний до вогню) Пор. барвистий, блискучий 1) 2) (який випромінює сильне… … Словник синонімів української мови
